Ідея

Іде́я, іде́ї, ж. Идея. Європейські ідеї. Левиц. Пов. 153.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Ідея

• Поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу. [Заграничний політик:] Наші слова зробилися символами ідей, абстрактів, логічних процесів, а не чуття (Іван Франко, IV, 1950, 35); Ідея краси.

▲ Абсолютна ідея див. абсолютний.

• Основний принцип світогляду; переконання. На його [І. Франка] творах, в його ідеях виховалось уже ціле покоління (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Про москвофільську партію нічого й казати, — хто би там став у неї поступових ідей шукати (Леся Українка, V, 1956, 46); Ленінські ідеї, творчий, революційний дух ленінізму переможно крокують по земній кулі (Комуніст України, 7, 1963, 70).

• Думка про що-небудь, міркування з приводу чогось. — Мені здається, що система вогню з кількох мінометів, яку ми застосовували досі для траншей такого типу, може при деяких корективах давати набагато кращі наслідки.. — І почав [Брянський] розвивати свої ідеї (Олесь Гончар, III, 1959, 62); Ідеї миру глибоко оволоділи багатьма народами світу (Наука і життя, 2, 1960, 7);

// Задум, план, намір. Раптом він скочив на ноги. Блиснула щаслива ідея (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 409); Ідея була проста. На заводі про всяк випадок є недоторканний запас води. Насос подаватиме відти воду в бак (Микола Трублаїні, I, 1955, 136).

• Основна думка, що визначає зміст твору. Я знав одного поета, що склав собі афоризм: «Гарна рима — погибель для ідеї» (Леся Українка, V, 1956, 73); Ідея художнього твору — це головна думка про життєві явища, що їх змальовано в творі, остаточний висновок, до якого приводить читача художній твір (Українська література, 8 клас, 1957, 41).

Ілюстрації