Коваль

Коваль, -ля, м. 1) Кузнецъ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. К. ЧР. Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. Ном. № 2548. 2) Холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. Стор. МПр. 155. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). Мил. 24. 4) Названіе плохого въ ходу вола. КС. 1898. VII. 46. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. Вх. Пч. І. 6. 6) = Коваляк. Вх. Уг. 245. 7) Насѣк.: тараканъ. Вх. Уг. 245. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. Він добре жене коваля дістане. Любечъ. Ум. Ковалик, ковальчик. Ковалики в паністарій кують. Страшно. Ном. № 13650.