Гойдалка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:02, 1 грудня 2013; Рошинець Маргарита (обговорення • внесок)
Зміст
Словник української мови Бориса Грінченка
Гойдалка, -ки, ж. Качель.
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- ГОЙДАЛКА, и, жін. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь. — Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Леся Українка, III, 1952, 633); В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка.., стояв натовп (Юрій Смолич, II, 1958, 41); * У порівняннях. Він [соловейко] сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним коливається, а він ніби гойдається, як на гойдалці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 65)
Варіанти гойдалок
- Сидіння, підвішене між стовпами. Підвіс може бути як жорстким, так і нежорстким (використовуються мотузки/ланцюги)
- Гоцалка
- Тарзанка
Використання у виробництві
Подібні до гойдалки конструкції використовувалися ковалями при витягуванні дроту для кольчуг.
Безпека
Незакріплені гойдалки можуть становити загрозу здоров'ю дітей.
Галерея
Посилання
- НПАОП 92.7-1.01-06. Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки
- Safety of the Playground! Information booklet for administrators of play areas
- Standard ISO 8124-4:2010. Safety of toys - Part 4: Swings, slides and similar activity toys for indoor and outdoor family domestic use
- ГОСТР 52167-2003. Оборудование детских игровых площадок. Безопасность конструкции и методы испытаний качелей. Общие требования