Богомаз
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:57, 1 грудня 2013; Кондратенко Марина (обговорення • внесок)
Богомаз, -за, м. 1) Иконописецъ. А в тій слободі щонайлуччі богомази. Кв. 2) Плохой живописець, маляръ. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить. Котл. Ен.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БОГОМАЗ, а, чол.
- 1. Той, хто малює ікони; іконописець. Послав [цар] гінця до богомаза, Щоб мальовання [малювання] накупить (Іван Котляревський, I, 1952, 170); На.. щоці богородиці ясно було видно відбиток пальця.. Богомаз-маляр, який «оновляв» ікону, необережно доторкнувся пальцем до свіжої фарби (Олесь Донченко, III, 1956, 176).
- 2. розм. Поганий художник.
- 3. Ікона, намальована малярем-іконописцем. На стіні розвішані довкола Дерев'яні давні богомази (Іван Франко, XI, 1952, 113).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]