Арабія

Ара́бія, -бії, ж. Аравія. Желех.

Королі́вство Сау́дівська Ара́вія, раніше Саудівська Арабія[1] (араб. المملكة العربية السعودية, Аль-Мамляка аль-Арабія ас-Саудія‎), країна на Аравійському півострові, що простягнулося від Червоного моря до Перської затоки, межує на півночі з Йорданією, Іраком і Кувейтом, на сході з Катаром і Об'єднаними Арабськими Еміратами, південному-сході з Оманом, на півдні з Єменом; на заході омивається Червоним морем. Член ОПЕК (1960), ОАПЕК (1968), Ліги араб. держав (ЛАД) і Ради співпраці країн Персидської затоки з 1976. У Саудівській Аравії виділяють Хіджаз на узбережжі Червоного моря, Неджд в центральній частині півострова, Ель-Хаса на узбережжі Перської затоки і невеликий район Асір на південному заході.

Історія Саудівської Аравії

Історія різних культур, що існували на території Саудівської Аравії, налічує понад 5000 р. Цивілізація Ділмун що існувала на узбережжі Перської затоки, існувала одночасно з цивілізаціями Давнього Єгипту та Шумеру. З доісторичних часів територія сучасної Саудівської Аравії була заселена племенами,які займалися скотарством,сільським господарством та полюванням. Різні цивілізації впливали на розвиток цієї території,бо вона знаходилася по дорозі торгівельних шляхів. З 6 століття,з виникненням нової релігії Іслам,простежується об’єднання окремих арабських племен, та розповсюдження арабської мови та релігії. Ісламська цивілізація залишалася сильною декілько століть,після відбувся сталий занепад цивілізації. Багато років на цій території відбувалися тертя між різними напрямками Ісламу. У 1902 році Абн Ель-Азіз бін Абн ель-Рахман Ель Сауд за допомогою мусульманської секти Ваггабитів,зайняв місто Ер-Ріяд,та почав змагання за об’єднання арабів в окрему державу.Після 30 років йому це вдалося-у 1932 році офіційно виникнуло королівство Саудівська Аравія, тобто Аравія Саудів.

Природа Саудівської Аравії

Б.ч. поверхні країни – пустельне плато, на заході – гори вис. до 3353 м. Клімат жаркий, сухий. На півночі – субтропічний, на півдні – тропічний. Постійних річок немає. Саудівська Аравія займає майже 80% території Аравійського п-ова. На південному заході країни, на побережжі Червоного моря, у кордону з Єменом, розташована географічна область Асір. У горах Асіра рельєф міняється від гірських вершин висотою бл. 3000 м до великих долин. Колись ця область півострова сполучалася з Африкою, і тут збереглися деякі види африканських рослин і тварин.

Економіка Саудівської Аравії

Арамко — саудівська національна нафтова компанія. Докладніше: Економіка Саудівської Аравії Найголовніша галузь промисловості залишається нафтова. Саудівська Аравія має на своїй території понад 25 % підтверджених нафтових ресурсів планети, займає перше місце серед експортерів нафти у світі. Нафтовидобувна галузь промисловості займає понад 75 % бюджетного доходу країни, 45 % ВВП, та 90 % доходів від експорту. Приблизно 40 % ВВП надходить від приватного сектора. Уряд тримає контроль над основними секторами економіки країни, хоча в останні роки сприяє зросту приватного сектору для зниження залежності від покупців нафти. Уряд почав дозволяти співучасті приватних та іноземних інвесторів у енергетичному та телекомунікаційному секторах. У 2005 році рівень інфляції цін становив 0.4 відсотка. Сільськогосподарські товари — пшениця, ячмінь, томати, дині, фініки, цитрусові; баранина, птиця, яйця, молочні продукти. Промисловий сектор економіки — нафтова промисловість, нафтоочистка, нафтопереробна промисловість; аміак, промислові гази, каустична сода, цемент, міндобрива, пластик; метали, ремонт комерційних судів та літаків, будівництво. Експортні товари — нафта та продукція з нафти займає 90 % від всього експорту. Партнери в експорті(на 2004 рік)-США 18,2 %, Японія 14,9 %, Південна Корея 9,5 %, Китай 6,1 %, Тайвань 4,5 %, Сингапур 4,1 % Імпортні товари — машини та обладнання, харчові товари, хімікати, авта, текстильні вироби тощо. Партнери в імпорті (на 2004 рік) — США 15,3 %, Японія 9,8 %, Німеччина 8,1 %, Китай 6,6 %, Велика Британія 5,7 % Саудівська Аравія виступила як донор 100 млн амер.дол. у 1993 році для допомоги Лівану, з 2000 року, надає допомогу палестинцям, надає допомогу Афганістану,Іраку, дала обіцянку щодо надання субсидій та позички до фонду допомоги Пакистану зруйнованому землетрусом. А також пообіцяла підтримати новий тимчасовий уряд Єгипту який скинув лідера братів мусульман президента Мурсі, 1млрд. американських долларів в якості гранту (без віддачі) і 1 млрд під низькі відсотки, 2013р. Див. також: Корисні копалини Саудівської Аравії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Саудівської Аравії, Гірнича промисловість Саудівської Аравії.

Ілюстрації

Засоби масової інформації країни

Саудівська Аравія є піонером у впровадженні загальноарабського супутникового телебачення. Водночас засоби масової інформації країни піддаються жорсткішому контролю, ніж у багатьох інших країнах Близького Сходу. Критика уряду та королівської сім'ї, а також спроби піддати сумніву релігійні постулати в цілому, відкидаються. Однак починаючи з 2003 року почали з'являтися ознаки більшої відкритості. Теми, які донедавна були під забороною, почали з'являтися у пресі та телепередачах. Вважається, що напади на США 11 вересня 2001 року та випадки тероризму в самій Саудівській Аравії стимулювали появу сміливіших та відвертих матеріалів у засобах масової інформації. Державна телерадіомовна служба Королівства Саудівська Аравія несе відповідальність за всі телерадіопрограми у країні. Вона керує чотирма мережами телебачення, включаючи канал новин Al-Ikhbaria. Міністр культури та інформації очолює орган з нагляду за діяльністю радіомовлення і телебачення. Приватні радіо- та телестанції не мають права вести мовлення з території Саудівської Аравії, але країна є головним ринком для загальноарабських компаній супутникового та платного мовлення. Інвестори із Саудівської Аравії володіють деякими з цих мереж, включаючи «MBC» на території Дубаї, якою володіє двоюрідний брат короля Саудівської Аравії, та «Orbit», що розташована у Римі. Глядачі на сході країни можуть приймати сигнали телестанцій з ліберальніших країн Затоки. Газети у Саудівській Аравії засновуються на підставі королівських указів. У країні виходять 10 щоденних газет та десятки журналів. Також можна читати загальноарабські газети, які, однак, цензуруються. У вирішенні питання про публікацію матеріалів на чутливі теми газети орієнтуються на державні агенції новин