Бійка

Бійка, -ки, ж. Драка. Лайка — не бігша: в боку не болить. Посл.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БІЙКА, и, жін.

1. Взаємне завдавання ударів, побоїв. — Лайка — не бійка: в боку не болить (Словник Грінченка); — Лаєшся з жінкою, часом до бійки доходить (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 451); Часом то в одному, то в іншому місці зчиняється бійка (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 39).

2. Биття, побої. Од безперестанної лайки, а то й бійки, мусив Тарас ховатися по бур'янах (Панас Мирний, V, 1955, 309); Однак бійка не помогла. Все залишилось, як було (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343).

3. рідко. Те саме, що бій 2. Над Олегом п'є-гуляє Сивая дружина. І срібнії й золотії Чари вихиляє І давнії і новії Бійки споминає (Степан Руданський, Тв., 1956, 214).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 179.

Фразеологічний словник української мови

Бійка - розма́хувати кулака́ми (пі́сля бі́йки). Доводити, говорити, відстоювати і т. ін. що-небудь, коли вже пізно. (Ольга:) Тепер треба подумати про те, щоб підправити господарство, а розмахувати кулаками після бійки — чи варто? (І. Микитенко); Я не беру на себе роль судді чи обвинувачувача — тепер, через багато місяців після аварії (на ЧАЕС), легко розмахувати кулаками (Ю. Щербак).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

<a href="http://slovopedia.org.ua/49/53393/356084.html">БІЙКА</a>