Діжка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:53, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Діжка, -ки, ж. 1) Ум. отъ діжа. 2) Кадка. Який батько, такий син викрав з діжки сир. Ном. № 7137. Ум. Діжечка. К. ЧР. 273, Вас. 145. См. Діж, діжун.