Щиглик

Щиглик, -ка, м. Ум. отъ щиголь.

Сучасні словники

Щиглик

• Щиглик - веселий, жвавий, спритний, з гарним оперенням птах, представник родини в'юркових. Його пісня вирізняється своєрідністю різних звукових відтінків. Щиглики - невеликі птахи, масою до 20 г. Довжина тіла щиглика близько 12 см, розміром він приблизно з горобця, проте набагато стрункіший.
• У дорослих самців тім'я, лоб і горло червоні. Решта оперення голови чорна. Спина і поперек бурі, груди і тіло з боків жовтувато-бурі, підхвістя біле. Самка схожа на самця, але всі кольори оперення тьмяніші. У молодих птахів немає червоного і чорного кольорів на голові. На спині, боках і грудях бурі плями. Поширені майже по всій Європі, крім північних областей (до широти Санкт-Петербурга), в Північній Африці, Малій і Центральній Азії, помірній смузі Сибіру, на схід до Іркутська. Птахи осілі і кочові. В Україні гніздові, осілі і кочові птахи всіх областей.
• У природі визначаються за яскравим, характерним забарвленням і голосом. Характерний позивний звук - "чі-і-віт". У польоті весь час щебечуть "піть-піть-піть". Пісенька самця не складна, але приємна, мелодійне щебетання, яке закінчується протяжливими свистячими звуками. Живляться переважно насінням різних трав'янистих рослин, у тому числі багатьох бур'янів, але навесні і влітку охоче їдять комах. Пташенят вигодовують теж комахами.
• Гніздиться з квітня по серпень, гніздо будує у вигляді невеличкої чаші з трави, як правило, на кінцевих гілках дерев. Відкладає 4-6 яєць (світлих, з небагатьма плямами та смужками), насиджує 12-14 днів. Молоді злітають через 12-15 днів. Дві, часом три кладки на сезон.

       Це весела, рухлива, спритна в русі пташка. В умовах вольєрного і кліткового утримання швидко освоюється і звикає. Навіть у неволі любить багато співати. При хорошому змісті, правильному догляді і годуванні співає цілий рік і живе до 15-20 років.
       Улюблені місця - сади, парки, полезахисні смуги, острівні переліски в степовій зоні, заплавні ліси, але завжди на узліссі, на галявинах, де є зарості бур'янів, насінням яких щиглики живляться.
       Птахи корисні і декоративні. Щиглики винищують шкідників, особливо, тлю, а також насіння бур'янів, що приносить незаперечну користь.

Щиглик, Щиглик, щиголь (Carduelis carduelis), птах родини в'юркових. Довжина становить 12—16 см, вага — 16—22 г, забарвлення строкате, яскраве. Повсюдний в листяних та мішаних лісах, парках, садах.

Поширений у Європі, Північній Африці, Передній Азії і Західному Сибіру. Поїдає комах-шкідників, насіння смітних трав. Пісня — дзвінкі трелі (понад 20 варіантів). Щигликів часто тримають в клітках.

Ілюстрації

Медіа

Carduelis carduelis - Goldfinch - Щиглик

http://www.youtube.com/watch?v=jOU0yNVooCs

Див. також

• [1].
• Розмальовуючи представників родини в'юркових, природа була щедрою на кольори і винахідливою щодо різних орнаментів. Феєрверк кольорів позначив успішне завершення творчих зусиль природного відбору для створення найбільш довершеного типу зерноїдного птаха. Потрібне було довге і копітке налагодження всіх механізмів добування, переробки та засвоєння корму в організмі, перш ніж насіння рослин змогло стати тою їжею, яка б задовольняла всі без винятку біологічні потреби птахів. Найскладніше - примусити пташенят обходитися без звичайної, багатої на білки тваринної їжі.
• Проте і це було вирішено: пташенята навчилися добувати необхідні для росту протеїни з насіння рослин. Це була справжня революція, яка звільнила предків в'юркових від тягаря конкуренції з витонченими спеціалістами з добування комах. Проте відкрилися можливості для освоєння нових професій. Жодна родина співочих птахів не може зрівнятися з в'юрковими за різноманіттям форми і розмірів дзьобів, якими вони добувають, лущать і розчавлюють насіння. Проте в'юркові не дуже різняться за біологічними властивостями. Способи гніздування представників майже всіх видів на диво дуже схожі. Багато з них відомі як вправні будівельники гнізд, досконалих за формою, ретельністю облаштування і маскування. Будівництвом гнізд у всіх в'юркових займаються самки, вони ж насиджують кладку, а самці забезпечують їх кормом.
• У природі визначаються за яскравим, характерним забарвленням і голосом. Характерний позивний звук - "чі-і-віт". У польоті весь час щебечуть "піть-піть-піть". Пісенька самця не складна, але приємна, мелодійне щебетання, яке закінчується протяжливими свистячими звуками. Живляться переважно насінням різних трав'янистих рослин, у тому числі багатьох бур'янів, але навесні і влітку охоче їдять комах. Пташенят вигодовують теж комахами.
• [ http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=417]
• [ http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=B1bQG3WFYcA],
• [ http://ukrbooks.com/ua/Shhyglyk/