Фляшка

Фляшка, -ки, ж. = Пляшка. Фляшка з сорівкою. Лукаш. 112. Ум. Фляшечка. Желех.

Сучасні словники

Пляшка

ПЛЯШКА, и, жін. Скляна посудина (перев. циліндричної форми) для рідин, яка має вузьку довгасту шийку. Він і вийняв з кишені повну пляшку з сиву хою і чарку (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 233); Бульба добивав посуд — сули, пляшки зеленого та синього скла, карбовані срібні кубки і турецькі чарки (Олександр Довженко, I, 1958, 220); Купдель смачно п'є воду із пляшки (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 59);

// розм. Така посудина з спиртним напоєм. Поганий той колектив, де є до пляшки актив (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); Що за пляшкою придбали їх батьки, — Вони потверезу протринькали (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 185); Артьомов багатозначно переморгнувся з господарем і на стіл поставив пляшку (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 149);

// військ., розм. Така посудина з запалювальною або вибуховою сумішшю. — Шість танків [підірвав]! — підтвердили Романові товариші.. — Чим? — Пляшками, — сказав Роман. — Дай, думаю, спробую, що воно за пляшки. Кинув — горить! (Олександр Довженко, I, 1958, 386); Хто.. міг забути, як минулої весни в боях біля Дністра Багіров верхи на коні з пляшкою в руці помчав по полю за німецьким танком і підпалив його? (Олесь Гончар, III, 1959, 188); // Кількість рідини, що входить у таку посудину. Олексій.. казав подать собі ще дві пляшки вина (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 302); Тимко.. випив настояну на перцеві пляшку самогону (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 123); — Стьопко, голубе! — заволав він у розпачі. — Принеси пляшку квасу холодного (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 26).

Пляшка (чотиригранна) штоф; (велика) сулія, сов. бутель; (маленька) шкалик, пляшечка; плящина; п! ФЛЯКОН.

Пляшка

• лі́зти / полі́зти у пля́шку, жарт. Сердитися, гніватися (нерідко без достатніх на те підстав). Сагайда не дав розгулятися своєму самолюбству .. Зрештою, сам собі винен, і нічого тепер лізти в пляшку (О. Гончар); — Скоїлось те, що в пляшку поліз чоловік. І сказати б .. так ні, статечний, розумний чоловік, а так, наче вожжина йому під хвіст попала (А. Головко); // Виявляти незадоволення у зв’язку з чим-небудь. — О, вже й у пляшку поліз! Чого з весілля тікаєш? Ну, любиш Наталку, то й люби (Є. Гуцало); — Не пори єрунди, Женю,— несподівано м’яко заговорив Федір.— Не треба лізти в пляшку (Р. Іваничук).
• припада́ти до горі́лки (до ча́рки, до пля́шки і т. ін.). Виявляти пристрасть до алкогольних напоїв; пиячити. І почав був Андрій-столяр до горілки припадати — заливав нею свої образи (Є. Кротевич); — Він .. не дуже припадає до чарки. Він буде судити не за могоричі, а буде судити по правді (І. Нечуй-Левицький).
• роздави́ти (роздуши́ти) півлі́тру (чве́ртку, пля́шку і т. ін.), фам. Розпити спиртне. Шпилька підвівсь і мовить: — Може, почекаємо? Скоро Палажка на обід прийде. Півлітру роздавимо… (Є. Кравченко); — А пошукай-но, жінко, чи не знайдеться в тебе погрітися нам чим-небудь після дороги? — сказав Матвій, скидаючи кожуха.— Ми з Іванком не відмовимось чвертку роздушити (В. Москалець).

Ілюстрації

Див. також

Ізборник

Одного разу надвечір пан Фаустин прийшов до мене на Опатовицьку дуже схвильований, просто-таки сам не свій, немов його хвилину тому витягли з-під запобіжної рами трамвая і притому вкрали годинника. Спочатку він узагалі нічого не говорив, лише мовчки витяг з кишені пляшку рому, хильнув, подав мені й сказав: «Пий!» І так ми з ним нічого не говорили, аж поки не видудлили всю пляшку. Тоді він раптом каже: «Друже, зроби, будь ласка, мені послугу. Відчини вікно на вулицю. Я сяду на підвіконня, а ти мене схопиш за ноги і скинеш із четвертого поверху вниз. Мені вже від життя нічого не потрібно. Моя остання розрада, що знайшовся вірний приятель, який мене спровадить зі світу. Далі жити я не можу.