Вороненя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:24, 30 листопада 2013; Марченко (обговорення • внесок)
Вороненя, -няти, с. = Вороня. Ворон послав вороненя, воно й полетіло. Грин. І. 163. Ум. Вороненятко. Прилітає ворон з вороненятком. Грин. І. 162.
http://sum.in.ua/s/voronenja ВОРОНЕНЯ, яти, сер. Пташеня ворони або ворона. І треба ж, що на сюю пору Пило біля ставка дурне Вороненя (Євген Гребінка, I, 1957, 66).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 740.
