Буря

Зміст

1 Словник Грінченка
2 Сучасні словники
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Джерела та література

Словник Грінченка

Буря, -рі, ж. Буря. Чорне море вітербуря колихає. Чуб. V. 935. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БУРЯ, і, жін.

1. Навальний вітер з дощем; грозою, а взимку — з снігом. Заревіла престрашенна буря, шумить під небесами (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 413); В темний вечір сиджу я в хатині, Буря грає на Чорному морі (Леся Українка, I, 1951, 67); Минулася буря — і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (Максим Рильський, I, 1960, 86); * Образно. Воєнна буря закрутила, Латинське серце замутила, Завзятість всякого бере (Іван Котляревський, I, 1952, 192); * У порівняннях. І в тітки й у небожа піднялась бурею шляхетська гордість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 71).

2. перен. Глибоке хвилювання. Ти не знаєш, яка в душі моїй буря, Маріє!.. (Володимир Сосюра, II, 1958, 141).

3. чого, перен. Дуже сильне, бурхливе виявлення почуттів. Буря оплесків розірвала тишу (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 14); — Друзі! Одне це слово, одне це — перекладене дівчиною — звертання викликало серед румунів бурю радості (Олесь Гончар, III, 1959, 129).

Словник ABBYY Lingvo

буря (негода із сильним, навальним вітром, зазв. із дощем, громовицею, а взимку — зі снігом), хуртовина, вітряниця, борвій, буревій, ураган

Фразеологічний словник української мови

БУРЯ

бу́ря у скля́нці води́. Суперечки, тривоги з дріб’язкових, не вартих уваги питань. І от, може, через те, що я бачу все, немов у перспективі, може, через що інше, тільки мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці (склянці) води (Леся Українка); Він був настільки переконаний у своїй роботі, в її меті, що бурі у кабінеті шефа інституту вважав бурями у склянці води (Н. Рибак).

Універсальний словник-енциклопедія

БУРЯ кодова назва плану і збройної операції АК 1944; поступова мобілізація загонів, напад на нім. війська, опанування території перед приходом Червоної армії (перехід влади до представників Пол. підпільної держави); брали участь 27-ма Волинська піхотна дивізія (Волинь, Полісся, Люблінщина), віленські бригади (в боях за Вільнюс), 30-та піхотна дивізія (Полісся), 3-тя і 9-та дивізії (Люблінщина), Келецький корпус, 25-й полк (Лодзьке воєводство); 1 VIII-2 X 1944 тривало Варшавське повстання; рад. органи роззброювали загони АК, солдатів відправляли до таборів; політична мета операції не була досягнута.