Ворін
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:32, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ворін, -рона, м. Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. Ворінець. Ой по дівчині отецьмати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. Лис. VI. № 32.