Щілина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Щілина, -ни, ж. = Щіль. Ком. ІІ. 26. Дивлюсь скрізь щілину. ЗОЮР. І. 24 2. Ум. Щілинка.

Сучасні словники

Щілина

  • – вузька порожнина в гірському масиві, яка утворюється з метою розвитку очисної виїмки, утворення допоміжних площин оголення в гірському масиві з метою полегшення його дроблення, зняття напружень.

Окремі різновиди В залежності від призначення Щ. поділяють на відрізні, врубові, зарубні, розвантажувальні, компенсаційні та ін. ЩІЛИНА РОЗРІЗНА – вертикальна або похила гірнича виробка, призначена для розвитку очисної виїмки, розкриття пласта корисної копалини. ЩІЛИНА ЗАРУБНА – 1) Порожнина, яка утворюється внаслідок підривання зарядів ВР у шпурах, свердловинах, камерах. 2) Порожнина, яка утворюється внаслідок підривання зарядів ВР розміщених в одну лінію. При цьому утворюються дві додаткові площини оголення у гірському масиві, що підривається, які полегшують дроблення масиву при підриванні розміщених навколо щі¬лини допоміжних зарядів ВР. 3) Порожнина, що утворюється після підрубки пласта баром врубової машини. Та¬ка щілина полегшує виймання пласта. ЩІЛИНА РОЗВАНТАЖУВАЛЬНА – порожнина в гірському масиві, призначена для зняття в ньому напруження з метою попередження викидів гірничої маси (вугілля, газу, породи, солі і т.п.). ЩІЛИНА КОМПЕНСАЦІЙНА – гірнича виробка, яка проводиться з метою створення простору, який компенсує збільшення об’єму корисної копалини при її розпушуванні.

Щілина вузький довгастий отвір; шпара Щілина

  • Вузький довгастий отвір; шпара. Юрба дітей крадеться до повітки і почина заглядати у загородку крізь щілини (Марко Кропивницький, II, 1958, 478); Дощ хлюскав у віконницю; вітер жалібно вив у димарі і свистав у невеличку щілину в вікні (Панас Мирний, I, 1954, 319); За дверима почулось шарудіння, двері прочинились, і крізь щілину висунулась голова незнайомої, вже немолодої жінки (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 233); Внизу, між двома половинками білої заслони, була невеличка щілина, і я припав до неї оком (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 164); Здавалось, дерев'яна гребля вигнулась під великим тиском води. А вода просякала крізь невеличкі щілини, рвалась на волю, на простори річкові (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 12); Маленьке змієнятко порскає десь у щілину між плиттям (Гнат Хоткевич, II, 1966, 45); * Образно. Вогняна щілина розщепила з верху до низу сизу хмару (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 136); Ми стоїмо гранітним монолітом У честі й дружбі вірні, як брати. Це знає ворог і підступно мітить Хоч щілину, хоч шпарку десь знайти (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 36); * У порівняннях. Він [малаєць] меткий, швидкий, очі вузенькі, як щілини, говорить багато, рухається проворно, добрий купець і сміливий розбійник (Юрій Яновський, II, 1958, 152);
  • Заглиблення подібної форми, тріщина на поверхні землі, стіни і т. ін. Я мусив обминати цілі гори різнорідного грузу, балок, вапна і каміння, що навалені тут серед вулиць, перескакувати щілини на землі, наче розкриті жадібно роти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 402); На кам'яній стіні було видко вздовж і впоперек щілини та розколини (Нечуй-Левицький, III, 1956, 37);
  • Вузький глибокий простір, проміжок між якимись предметами. В вузькій щілині між кипарисами сміялося море (Леся Українка, III, 1952, 599); Брянський уважно дивиться вперед на тісну щілину шляху, в яку вповзають війська (Олесь Гончар, III, 1959, 83);
  • військ. Короткий, вузький і глибокий рів, признач. для укриття людей від осколків, снарядів, бомб, танків. Я дав команду взводу — залягти. Люди порозбігалися по щілинах (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 46); Ми сиділи в глибоких щілинах з протитанковими рушницями, а селянка перед нашими очима сапала буряки (Юрій Яновський, I, 1954, 85);
  • перен., розм. Затишне місце, де можна зупинитися на певний час, сховатися від переслідування, нападу тощо;
  • розм. Проріз на обличчі, в якому міститься око. Він по-котячи примружив очі і щілинами їх гостро поглянув на Тимофія: — Пусте діло затіяв, чоловіче, пусте і небезпечне (Михайло Стельмах, II, 1962, 37);
  • Вузький отвір у механізмі, машині і т. ін., що має певне призначення; паз. Коли в замковій щілині клацнув ключ, великий сірий пацюк швидко повів вусами й непевно нюхнув повітря (Олесь Донченко, II, 1956, 10); Крізь пробиту в стовпі щілину для саморобного ключа пробивається в його двір краплина місячного сяйва і затікає чоловікові в руку (Михайло Стельмах, II, 1962, 94); Через кілька хвилин танкетка вилетіла за село. Легкий вітерець забирався в зорову щілину (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 9);
  • анат. Вузька порожнина в організмі. Між обома листками [плеври] знаходиться плевральна щілина з невеликою кількістю рідини (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 73); Зябра складаються з численних яскраво-червоних зябрових пелюсток, прикріплених до особливих кісточок — зябрових дуг,. Між дугами є зяброві щілини (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 72);
  • перен., розм. Незакрите місце, який-небудь хід, яким можна куди-небудь пробратися. І сам він [диякон] своєю вдачею ніби ввесь був обмазаний «єлеєм», бо пролазив скрізь і всюди, сказати б в найменшу щілину, як вміють пролазити миші (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 127).
  • Голосова щілина — найвужче місце між голосовими складками, через яке проходить повітря при вдиху і видиху. На бічних стінках найвужчого місця порожнини [гортані] оболонка утворює пару складок, між якими знаходиться голосова щілина (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 71).
  • Ущелина, яр, міжгір'я. В щілині поміж горами летів в долину потік (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 312); В одній щілині темній, Геть зарослій чагарами, Ялівцем, лежить глибоко Атта Тролева печера (Леся Українка, IV, 1954, 140); Плакала Гафійка, плакала Маруся, Мов сама пережила ту страшну драму в тісній щілині між гір, у хатці — ластів'ячім гнізді, безладно заваленій здобичами нічними, денним розбоєм (Гнат Хоткевич, II, 1966, 21).


Щілина


  • Вузький довгастий отвір; шпарина. || Заглиблення подібної форми, тріщина на поверхні землі, стіни і т. ін. || Вузький глибокий простір, проміжок між якимись предметами.
  • військ. Короткий, вузький і глибокий рів, признач. для укриття людей від осколків, снарядів, бомб, танків.
  • перен., розм. Затишне місце, де можна зупинитися на певний час, сховатися від переслідування, нападу тощо.
  • Вузький отвір у механізмі, машині і т. ін., що має певне призначення; паз.
  • анат. Вузька порожнина в організмі. || розм. Проріз на обличчі, в якому міститься око.
  • перен., розм. Незакрите місце, який-небудь хід, яким можна куди-небудь пробратися. Голосова щілина.
  • Ущелина, яр, міжгір'я.
  • Отвір для монет або жетонів в гральних автоматах, таксофонах тощо.


Щілина

  • (вузький отвір у чомусь), шпар(к)а, шпарина, розколина, прощілина, розщілина, скалубина, шкал[р]убина; прозір техн. (між двома прилеглими поверхнями); ґара (у механізмі, машині тощо з певним призначенням), паз
  • отвір 1), сховище 1), ущелина, яр


Щілина шпара, розколина, розпадина, скалуба, |за|шкалубина, шкарубина, р. роззів, сов. тріщина, п! ШАНЕЦЬ; (між гір) міжгір'я; (замкова) отвір; щілинка.

Щілина

  • (-и) ч.; мол.; вульґ. Жіночі ґеніталії. Взявши стаканчик соку, вона присіла за третім столиком в першому ряду. Заклала ногу за ногу. Щілина між її ногами виходить просто по периметру перед Сергієвими очима (Синопсис станіславський необов'язковий
  • Едемна щілина, інтел. Те саме. Вона не пручалась, як не пручалась і його рукам, що побігли прожогом по її тілу, як не пручалась і рукам Славка, що роздягали її знизу, водночас масуючи пальцями їй між ногами, торкаючись едемної щілини. (Ю. Покальчук, Те, що на споді)



Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання