В’язати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:42, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
В’язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в’яжуть. Ном. № 1081. Буду жати і в’язати, доленьки шукати. Мет. 276. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в’яже коня до ялини. Мет. 91. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в’яже, той певно спать ляже. Ном. № 11396. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в’язати. Мир. Пов. II. 111. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
