Лис

Словник Грінченка

Лис, лисий, -а, -е. 1) Лысый, плѣшивый. Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. Ном. № 8546. Лисий лисого здалека бачить. Ном. № 7964. 2) — гора́. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — дя́дько. Чортъ, домовой. 4) — кінь, віл и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. Знаються, як лисі коні. Ном. № 9481. 5) — хвіст. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — яйця. Раст. Satyrion.

Лис, -са, м. 1) Лисица. У вічі як лис, а за очі як біс. Ном. № 13560. Продав пса за лиса. Ном. № 3086. Старого лиса тяжко зловити. Ном. № 5791. Як лис хвостом виляє. Лисом підшитий. Хитрый и льстивый. 2) мн. Лиси. Лисій мѣхъ, шуба. Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. Ном. № 1613. Ум. Лисок.

Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛИС, а, чол.

1. Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом. З курника прибігла жінка.. — Чоловіче, .. Задушив нам курку лис! (Іван Франко, XIII, 1954, 267); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами, які вже подекуди пообвалювалися.. — Не водяться вже лиси. Змандрували, — сумно пояснив Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228); * У порівняннях. У вічі — як лис, а поза очі — як біс (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 154); // Самець лисиці. На галявину вискочили, граючись, лис з лисицею (Олесь Донченко, II, 1956, 7); // Хутро цієї тварини. Мені шиють шубу на сибірському лисі з місцевого сукна (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 74). ▲ Полярний лис — те саме, що песець. Це був полярний лис. Його ще звуть песцем (Микола Трублаїні, Вовки.., 1949, 23). ♦ Лисом витися коло кого — шукаючи прихильності, упадати біля кого-небудь. Червоний [піп] ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205); Лисом підшитий — хитрий, як лис. Лисом підшитий, псом підбитий (Номис, 1864, № 3050).

2. перен. Про хитру, лукаву людину. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 185); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис. тікає від роботи!

Ілюстрації