Рукодільство

Рукодільство, -ва, с. Ремесло, кустарный промыселъ. Він живе хліборобством тілько, ніякого рукодільства не знає. Новомоск. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РУКОДІЛЛЯ – я, с. 1. Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев.. жіноча) робота взагалі. // Виріб, виконаний таким способом. 2. Шиття, в’язання, вишивання і т. ін. як вид ручної праці

(Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1089).</nowiki>

РУКОДІЛЛЯ, я, с. 1. Виготовлення яких-небудь ви¬робів, речей ручним способом; ручна (перев. жіноча) робота взагалї. – Я.. займався рукоділлям: плів кошики (Фр., IV, 1950, 159); // Виріб, виконаний таким спосо¬бом. – Сміливо переступила я поріг маленької.., заповне¬ної різноманітним жіночим рукоділлям кімнатки (Вільде, На порозі, 1955, 145).</nowiki> 2. Шиття, в'язання, вишивання і т. ін. як вид руч¬ної праці. Рукоділля взагалі позитивно позначається на стані нервової системи, особливо в'р.зання (Рад. Укр., 5.II 1972, 4); Вона веде уроки малювання, рукоділля і бібліотечні години (їв., Таємниця, 1959, 26). РУКОДІЛЬНИЙ, а, є. Прикм. до рукоділля. Руко¬дільна робота; Рукодільна творчість. РУКОДІЛЬНИЧАТИ, аго, аєш, недок. Займатися ру¬коділлям (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1] С. 906)

Ілюстрації

Синонімічний ряд

Рукодільний, рукодільничати

Джерела та література

1. Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1089