Лис

Словник Грынченка

Лис, лисий, -а, -е. 1) Лысый, плѣшивый. Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. Ном. № 8546. Лисий лисого здалека бачить. Ном. № 7964. 2) — гора́. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — дя́дько. Чортъ, домовой. 4) — кінь, віл и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. Знаються, як лисі коні. Ном. № 9481. 5) — хвіст. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — яйця. Раст. Satyrion.

Лис, -са, м. 1) Лисица. У вічі як лис, а за очі як біс. Ном. № 13560. Продав пса за лиса. Ном. № 3086. Старого лиса тяжко зловити. Ном. № 5791. Як лис хвостом виляє. Лисом підшитий. Хитрый и льстивый. 2) мн. Лиси. Лисій мѣхъ, шуба. Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. Ном. № 1613. Ум. Лисок.