Щелепа
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:24, 29 листопада 2013; Юлія Гульченко (обговорення • внесок)
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Левиц. Пов. 339. Він йому розбив голову ударив кінською щелепою. Міус. окр. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру. Козел. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
