Міньба
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:35, 29 листопада 2013; Marina Marianenko (обговорення • внесок)
Міньба, -би́, ж. Мѣна, размѣнъ. Мінька и міньки, нар. Въ выраж. Давай мінька! Ходім міньки! Давай мѣняться. Давай лишень мінька на одежу та виходь із сії пакосної ямки. К. ЧР. 396. Ходім міньки на крашанки.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
МІНЬБА, и, жін., розм. Те саме, що обмін 1. Клекоче станція.. В одному місці вже йде міньба, в іншому — бійка (Олесь Гончар, II, 1959, 234); — Підпільна організація, наприклад, ні в якому разі не згодиться віддати ваше життя за життя якогось там фашистського виродка. Такої міньби я не дозволю! (Юрій Бедзик, Дніпро.., 1951, 55).
