Аналой

Анало́й, -ло́ю, м. Налой. Ум. Аналойчик. Грин. III. 516.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Словник іншомовних слів
3 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
4 Словопедія
5 Ілюстрації
6 Медіа
7 Див. також
8 Джерела та література
9 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник іншомовних слів

Аналой гр. у церкві - високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужебні книги тощо.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

АНАЛОЙ, я, чол. У церкві — високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги тощо. Отець Палладій сидів коло низького аналоя (Нечуй-Левицький, III, 1956, 365); Молодих обкрутили навколо аналоя, наділи їм вінчальні обручки (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 72).