Півбог

Словник Грінченка

Півбог, -бо́га, м. Полубогъ. Боги, богини і півбоги... біжать в олимпську карвасарь. Котл. Ен. VI. 5.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПІВБОГ, а, чол., міф., рідко. Те саме, що напівбог. Боги, богині і півбоги, Простоволосі, босоногі, Біжать в Олимпську карвасар (Іван Котляревський, I, 1952, 242); * У порівняннях. З печаттю генія на чолі В моїй уяві ти [О. Пушкін] стоїш, Немов півбог у ореолі, І сонцем праведним гориш! (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 377.

Орфографічний словник української мови

півбо́г іменник чоловічого роду, істота

• Але: два, три, чотири півбо́ги

Українсько-російський словник

ПІВБОГ миф.; перен. полубог