Шовковиця

Шовковиця, -ці, ж. 1) Тутовое дерево. Morus nigra, Morus alba. ЗЮЗО. І. 128. Росли рядом тополі й шовковиці. Левиц. Пов. 21. 2) Родъ водорослей. Вх. Зн. 82.

Словник Грінченка

Шовковиця, -ці, ж. 1) Тутовое дерево. Morus nigra, Morus alba. ЗЮЗО. І. 128. Росли рядом тополі й шовковиці. Левиц. Пов. 21. 2) Родъ водорослей. Вх. Зн. 82.

Сучасні словники

Шовковиця-УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

• кущ або дерево родини шовковицевих, родом з Азії; листки яйцеподібні, зубчасті; плоди їстівні, соковиті та солодкі, білі (ш. біла) або чорні (ш. чорна); корені містять жовтий барвник; декоративна та лікарська (ш. чорна) рослина; листям ш. чорної вигодовують гусеничного шовкопряда; цінна деревина.

Шовковиця-Академічний тлумачний словник української мови

• Поширене в помірних і субтропічних зонах земної кулі листяне дерево з їстівними плодами, листям якого годують гусінь шовковицевого шовкопряда. Кругом прогалини в'ється вже пожовклий дикий виноград, за ним шовковиці та абрикоси, всі в жовтому листі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 266); Я виліз крадькома на шовковицю, рву ягоди й дивлюся (Юрій Яновський, I, 1958, 343); Шовковиця росте в два-три рази повільніше, ніж біла акація, але цінна для розвитку шовкопрядильної промисловості (Колгоспник України, 1, 1958, 35).
• збірн. Солодкі або кисло-солодкі білі, рожеві або темно-фіолетові соковиті ягоди цього дерева. В школярській стіннівці з'явилась карикатура лише на Бугра, який.. заївся до вух шовковицею.., а на збиранні черешні поки що задніх ласе (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 144).

Ілюстрації