Побачити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:39, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Побачити, -чу, -чиш, гл. 1) Увидѣть. ЗОЮР. І. 114. Нехай же я сам побачу, де марно загину. Мет. Гаразд, гаразд, пане Саво, ще лучче з тобою: як ми тебе побачимо на воронім коню. Закр. 13. 2) Посмотрѣть, взглянуть. А побачте, діду, що то воно горить. НВолын. у. Встань, мила, встань, господине, за тобою вся худоба гине! «Нехай гине, нехай пропадає, побач, милий, як друга надбає». Чуб. V. 783.
