Гнів

Гнів — бурхливий вияв злості, спрямований на ближнього; злісний стан душі, почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування. Буває три види гніву: гнів, який палає всередині. Таким гнівом називається не тільки прихована злість, що не виявляється у словах та вчинках, — це постійний стан душі, який не обов'язково має бути спрямова­ним на якийсь визначений об'єкт. Образа — це також внутрішній гнів; гнів, що виявляється у словах та вчинках. У будь-якому грубому, неввічливому, позбавленому лагідності і любові слові проявляється наш гнів. Найпоширенішою формою такого гніву є спалахи люті; гнів, який горить протягом довгого часу, або злопам'ятність. Такий вид гніву найбільш противний Богу, оскільки Господь наголошує на тому, щоб щиро прощати образи. Гнів у будь-якому вигляді — це дуже небезпечна пристрасть, оскільки веде до чоловіковбивства.

Фото

Загальні відомості

ПІБ

Каменчук Ірина Юріївна

Спеціальність

Менеджмент

Група

Мб-1-12-4.0д

Контакти

Електронна пошта

• назва посилання

Skype

Web сторінка

Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках гнів -у, ч. Почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування. гнів [гн'іў] гн'іву, м. (ў) гн'ів'і гнів (почуття сильного обурення; стан нервового збудження), роздратування, гнівання, злість, пересердя — Пор. злість 1), лють 1), несамовитість

Ілюстрації

Див. також

Лють