Бігати

Бігати, -гаю, -єш, гл. 1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Мет. 98. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Чуб. V. 908. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу. МВ. ІІ. 112. 2) О коровахъ: случаться. Угор.

Сучасні словники

[1] Тлумачення слова у сучасних словниках Біг, спосіб пересування, при якому, за визначенням П. Ф. Лесгафта, тіло «то стикається з грунтом однією ногою, то летить в повітрі», на відміну від ходьби, коли тіло має постійну опору однією або двома ногами (див. мал. ). Би. є коштовним засобом фізичного виховання, його інтенсивно використовують в заняттях з дітьми, молоддю, в виробничій і гігієнічній гімнастиці, підготовці військовослужбовців, при заняттях фізичною підготовкою з людьми літнього віку і лікувальній фізкультурі. У спорті Б. складає біля 2 / 3 видів легкої атлетики, входить до складу майже всіх інших видів спорту.

[2] Біг на середні дистанції — сукупність легкоатлетичних бігових дисциплін, що об'єднує дистанції, довші, ніж спринтерські, але коротше, ніж довгі. У більшості випадків до середніх дистанцій відносять 600 м, 800 м, 1000 м, 1500 м, 1 миля, 2000 м, 3000 м[1], 3000 м з перешкодами[ru] (стипль-чейз). Найбільш престижними, олімпійськими, є дистанції 800 м, 1500 м і 3000 м з перешкодами. Біг на 880 ярдів, або півмилі — предок дистанції 800 м і має свої корені в змаганнях в Сполученому Королівстві в 1830-х роках.[2]. Біг на 1500 м — три кола по 500 м стадіону, який був звичайним явищем в континентальній Європі в 20 столітті[3].