Бовдур
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:09, 28 листопада 2013; Пастун Максим (обговорення • внесок)
Бовдур, -ра, м. 1) Дымовая труба. Чуб. VII. 380. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оце під руками та й полетить у бовдурь. Грин. I. 60. Темним стовбом дим пішов з його бовдура. 2) Густой клубъ дыма, густая туча. Фр. Пр. 63. 3) Шесть, жердь у рыболововъ. 4) Болванъ, чурбанъ, неотеса. Фр. Пр. 63. Стирчить мов бовдур. Стоитъ, какъ болванъ. Ум. Бовдурець, бовдурчик.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках