Ґалунок

Ґалунок, -нку, м. 1) = Ґальон. Вх. Лем. 407. 2) = Ґальонка. Вх. Лем. 407.

Сучасні словники

1) строката стрічка (Тлумачний словник української мови). Тасьма, вишита золотими або срібними нитками, яку пов'язують на що-небудь, нашивають на одяг. "Дівчата носили спідниці одного кольору (синього, червоного, білого, зеле­ного), обшиті золотими галунками" (Про виховуюче значінє Січей // Отаман на 1905 рік. – Коломия, 1904. – С. 25.);

2) писанка. Див. http://pisankarstvo.blogspot.com/