Цяцька

Цяцька, -ки, ж. Игрушка. Дурному і лубок цяцька. Ном. № 6496.

Сучасні словники

1. Річ, призначена дітям для гри; іграшка. Павлусь і Лелія тихо линули понад юрбою і придивлялись до крамниць, там-бо у вікнах було виставлено багато всякого дива, там і ляльки, там і цяцьки, там і ласощі різні (Леся Українка, III, 1952, 490); А на руках у Ясочки найкраща із цяцьок — ведмедик волохатенький (Наталя Забіла, Промені, 1951, 95); * У порівняннях. Перед ганком стала легенька повозочка, блискуча та гарненька, як цяцька (Нечуй-Левицький, III, 1956, 217); Серпи, коси, вози, збруя — все трупом лежить коло хат, немов ті цяцьки, що перед сном порозкидали малі діти (Степан Васильченко, I, 1959, 130);

2. перен., розм. Те саме, що зброя 1. — Принесеш цяцьку, — він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок, — а я тобі чоботи, за десять років не зносиш (Михайло Стельмах, II, 1962, 156); Підбігає [Смолюк] до діда та як схопить за карабін: — Здавай, вдавай свою цяцьку (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 218);

3. перен., розм. Те, що є предметом розваги, утіхи і т. ін. Потім треба буде зібрати з молодіжі комісію для написання енциклопедії для народу по строго позитивній системі, вигнавши усякі цяцьки, попівство і ідилію (Михайло Драгоманов, II, 1970, 461); [Храпко (сам.. Вибира гроші на стіл):] Ось вони, бач. Ось ті цяцьки, за котрі чоловік гадюкою в'ється, робиться нижче трави, тихше води... (Панас Мирний, V, 1955, 139). ♦ Як (наче, неначе і т. ін.) цяцька — про кого-небудь гарно вбраного, гарного; щось витончене, чепурне, подібне до іграшки. І теє, й теє замишляв [я], що б ще зробити, Щоб на зиму кожух і кобеняк пошити, Штани пістряві, пояс, шапку ще чумацьку, Себе на празник виставити щоб як цяцьку! (Українські поети-романтики.., 1968, 264); На зеленому горбу, під старими дубами стоїть маленький палац.., неначе цяцька (Нечуй-Левицький, III, 1956, 290); Ухопитися за що, як дитина за цяцьку — надзвичайно захопитися чим-небудь. — Ну, тоді палац спалимо, там не будуть жити вдови й сироти, — не кидав свого чоловік. — Дурний тебе, Левку, піп хрестив, — обурювався Лесь Якубенко. — Вхопився за ті сірники, як дитина за цяцьку, і носиться з ними, наче з писаною торбою (Михайло Стельмах, I, 1962, 613).

4. розм. Витончена, часто дорога річ (статуетка, вазочка і т. ін.), вживана для прикрашення приміщення. І в кімнатах у нас було гарно.. Було пані кам'яних цяцьок понаставляє, чарочок, мисочок з зеленого, з червоного скла (Марко Вовчок, I, 1955, 258); Коли зрідка заходила хвиля весела чи сердита, вона [Лукія] ліпила 8 глини.. кумедні та химерні постаті.. На всі ті череп'яні цяцьки й витріщався Михайлик (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 181); Деякі майстри, пориваючи з високими традиціями народної художньої культури, почали створювати дешевенькі цяцьки, розраховані на міщанські смаки (Народна творчість та етнографія, 1, 1957, 64);

5. Жіноча прикраса. — Постривай, — каже [сотниківна], — чоловіче, це руш мого убрання, нехай отак побачить мене мій коханий; а як вернусь від його, то сама тобі віддам отсі цяцьки! (Олекса Стороженко, I, 1957, 41); — Мені, Федоро, бабські сережки потрібні, — крутнув пальцем [Супрун] навколо вуха, — Тобі ж всяку всячину приносять люди. То, може, й така цяцька знайдеться (Михайло Стельмах, II, 1962, 122); [Михайло:] Обвішалася [Поліна], як та ялинка, усякими цяцьками, і тут, і тут (Вадим Собко, П'єси, 1958, 336); // Блискучі прикраси на одягу. Так зате ж кожух я вволю Крейдою наб'ю, Мережками і цяцьками Береги прош'ю [прошию] (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 114); Поскупивсь ти цяцьки Прислать на свитину, — Присилай же гвіздки Забить домовину! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 156); * У порівняннях. Капітан сидів поважно й міцно, а ордени його вилискували на світлі, як цяцьки золотом гаптованого мундира (Юрій Яновський, II, 1958, 115).

6. перен., розм., ірон. Те саме, що цяця [Олекса:] Чого ти пнешся? Думаєш — злякаюсь? Знаєм.. що ти за цяцька! Тобі давно місив на шлібениці..! (Степан Васильченко, III, 1960, 17).

(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 257.)

Словозміна:

Відмінок	Однина	Множина
Називний	цяцька	цяцьки
Родовий	цяцьки	цяцькам
Давальний	цяцьці	цю́цям
Знахідний	цяцьку	цяцьки
Орудний	цяцькою	цяцьками
Місцевий	на/у цяцьці	на/у цяцьках
Кличний	цяцько	цяцьки

Ілюстрації

Це цікаво знати!

Виникло внаслідок звуконаслідувальння, з дитячої мови (судячи з поширення, скоріше за все, первісно у західних слов’ян). Цяця «іграшка, прикраса», рос. цаца, пол. cacko і тощо . І похідні: цяцька, цяцянка, цяцькатися. Див. Віноградов.

Рекомендовані джерела

Виноградов В. В., История слов. Часть 1 http://etymolog.ruslang.ru/vinogradov.php?id=halatnij_halatnost&vol=1