Обвітря

Обвітря, -ря, с. Воздухъ, атмосфера. См. Повітря. Чорний ворон коли не коли скрикував над головою, прорізуючи.... обвітря своїм дужим крилом. Мир. ХРВ. 70.

Сучасні словники

Словник іншомовник слів

Повітря — ця всюдисуща суміш газів — найнеобхідніша умова нашого життя.

Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Невидима газоподібна речовина (головним чином із суміші азоту й кисню), яка оточує земну кулю і якою дихають люди й тварини. Повітря — ця всюдисуща суміш газів — найнеобхідніша умова нашого життя (Наука і життя, 5, 1967, 11); Усміхається пречисте небо, Все повітря пахощами дише (Іван Франко, XIII, 1954, 329); Весь ранок дихав [Т. Г. Шевченко] свіжим, чистим повітрям, насолоджуючись тишею безкрайого степу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 250); * У порівняннях. Нам треба миру, як води й повітря, Як хліба й сонця, — миру треба нам (Максим Рильський, III, 1961, 72); // перен. Неодмінна умова існування кого-, чого-небудь. Наукова цінність у літературознавстві придається конкретним фактам — цьому повітрю кожної науки (Вітчизна, 6, 1966, 162); // перен. Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом і т. ін. А хіба ж завтра не буде те саме — служба, телята, символізм і капуста? Припухлі очі і позіхання?.. Йому зробилося душно од того повітря — і, не стямившись навіть, він кинув нарешті: — Як можете... ви... Свинство! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 220); * Образно. Стоять на вулицях до самих передмість десятки тисяч пражан, ще змарнілих від хронічного недоїдання, бурхливо сп'янілих від чистого повітря волі (Олесь Гончар, III, 1959, 458). ▲ Абсолютна вологість повітря див. абсолютний. ♦ Ковтнути повітря див. ковтнути; Легке повітря див. легкий; На [свіже, чисте, вільне і т. ін.] повітря [виходити, вийти, вириватися, вирватися і т. ін.] — виходити з приміщення надвір. — Парить, так парить! Ми от з ним і вийшли на свіже Повітря (Панас Мирний, III, 1954, 141); Бійці-піхотинці, що трималися ніч у будинку, вирвавшись тепер на свіже повітря, на ходу приєднувались до своїх підрозділів (Олесь Гончар, III, 1959, 164); На [свіжому, чистому, вільному і т. ін.] повітрі — надворі, поза приміщенням. На повітрі готовилися.. котли каші, борщу, цілі запечені барани, величезні шмати м'ясива (Гнат Хоткевич, I, 1966, 104); От би коли лягти отам під коморою, на свіжому повітрі — і засну лося б!.. (Панас Мирний, III, 1954, 150); Оксен поплескав його по блідих щоках, які свідчили про те, що дитина просиділа цілу зиму в хаті і не бувала на свіжому повітрі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 175); Робота на чистому повітрі, на вольному морі здалась вербівцям багато легшою, ніж робота в сахарнях (Нечуй-Левицький, II, 1956, 240); З Черновець [Чернівців] вибираюсь через те, що літом все-таки краще бути на зовсім вільному повітрі (Леся Українка, V, 1956, 343); Свіже повітря — нові ідеї, думки, суспільні погляди. Це були загалом роки найтемнішої реакції 1905 року.. Проривались подуви свіжого повітря, по Глухову засновувались гуртки для вивчення політекономії (Степан Васильченко, IV, 1960, 41); У повітрі пахне чим — відчувається щось (про настрої суспільства). В повітрі пахне реакцією, а значить і порохом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 285).

2. Вільний простір навколо землі. [Перелесник:] Поглянь, як там літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі (Леся Українка, III, 1952, 246); В повітрі, рокочучи, йшли літаки, Піднісши на крилах червоні зірки (Микола Бажан, I, 1946, 121). ♦ Висаджувати (висадити) в повітря див. висаджувати; Висіти у повітрі див. висіти; Злинути в повітря див. злинати; Злітати (злетіти) в повітря див. злітати 1; Повиснути в повітрі див. повисати.

3. З окличною інтонацією вживається як сигнал попередження про повітряний наліт. Пасєков, крикнувши «Повітря!», вискочив з машини.. Юнкерси розгортались над дорогою (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 294).

4. рідко. Вітер, вихор. Те лихо звалось білою війною.. Вона була немов лихе повітря, Що прилітає на совиних крилах (Леся Українка, I, 1951, 114); Повів повітря.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 677.

Ілюстрації