Уїдливість

Уїдливість, -вости, ж. Назойливость, надоѣдливость, неотвязность. Чуб. І. 238.

Сучасні словники

Уїдливий прил. а) устар. Причиняющий біль; що ранить. б) перен. Причиняющий моральні страждання. 3) а) перен. Прагнучий досадити, заподіяти неприємність, уколоти словами; кілкий, отрутний. б) Выражающий різко глузливе, іронічне відношення до кому-л., чему-л. в) Утримуючі отрутні, злі зауваження, натяки й т.п. УЇДЛИВИЙ. Прагнучий досадити, що неприємно зачіпає когось,-что-н., злобливо глузливий. Я звик до його уїдливої суперечки. Пушкін. - Що вороги? Нехай обмовляють язвительней. Некрасов. Уїдливе зауваження. Уїдлива критика. Уїдлива людина

Ілюстрації