Яблуко

Я́блуко, -ка, с. 1) Яблоко. Сушаться на сонці грушки й яблука на тичках тоненьких. МВ. II. 36. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200. Ум. Я́блучко. Було личко, як яблучко, стало як ожина. Мет. 253.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Див. також
4 Сучасні словники
5 Сучасні словники
6 Ілюстрації
7 Медіа
8 Див. також
9 Джерела та література
10 Зовнішні посилання

Сучасні словники

ЯБЛУКО, а, сер.

1. Плід яблуні (перев. кулястої форми). Надворі схопився вітер. Яблуні загойдали гілками.. На стіл посипались яблука (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 106); Вздовж виноградників, мов обрамлення, тяглися сади. В них достигали яблука, пізні персики (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 160); На самім споді тачанки лежали в сіні пахучі яблука (Олесь Гончар, III, 1959, 73); * У порівняннях. Від ситої їжі стала вона кругла, як яблуко (Олесь Донченко, V, 1957, 30); Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий (Максим Рильський, I, 1960, 258). ♦ Недалеко відкотиться яблуко від яблуньки (яблуні) див. відкочуватися; Яблуко розбрату див. розбрат 1; Яблуку ніде впасти — надзвичайно тісно від великого скупчення людей. Під високим тином, коло сільради, ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 156); На пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 59).

2. Предмет або плід, що має кулясту форму. Затамувало віддих усе віче, стежило за князем, а той витримував урочистість миті, поклав руку на яблуко меча (Павло Загребельний, Диво, 1968, 431). ▲ Адамове яблуко див. адамів; Очне яблуко див. очний. ♦ У яблуках — з круглими темними плямами на шерсті (про масть коней). Сірий у яблуках колгоспний рисак розмашисто ударив копитом (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 492); Перські в яблуках коні сахнулися від коней білої імператорської масті (Павло Загребельний, Диво, 1968, 344).

3. Уживається як складова частина деяких ботанічних назв. Земляне яблуко: а) (діал.) гриб трюфель; б) (заст.) картопля. Майже сто років російські селяни називали картоплю «земляним яблуком» (Наука і життя, 8, 1969, 25); в) (діал.) цикламен. Поруч з повсюдною назвою рослини — «цикламен» (від грецького слова, що означає «коло»), побутують і такі: «земляні яблука», «свиняча картопля», «земляні каштани» (Знання та праця, 1, 1974, 29); Райські яблука див. райський.