Юха

Юха́, юхи́, ж. 1) Супъ, уха, вообще жижица въ вареной пищѣ. Вх. Уг. 278. Юхи підсип, коли єсть. Ном. № 13363. З дешевої риби і юха дешева. Ном. № 10535. Чаще въ этомъ знач. употребляется ум. юшка. (См.). Набра́тися чиєї юхи́. Усвоить чьи манеры, обычаи, духъ. Школярської юхи набрався. Ном. № 6096. 2) Кровь (презрительно). Желех. Собача юха, употр. какъ бранное слово. Як поп’ється, то йому не кажи ні злого ні доброго, така собача юха. ЗОЮР. І. 152.

Сучасні словники

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

рідка страва укр. кухні, на кшталт розсолу, супу; м'ясний чи рибний відвар, служить основою для більшості рідких страв; ю. також називають овочеві, бобові або заправлені крупою супи з картоплею, локшиною чи галушками.

Словник української мови

ЮХА, и, жін., діал. Юшка (у 1 знач.)- Клавки немає: гайнула в луг по воду для юхи, над якою ворожать Килина й троє дівчат (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 115); Скінчиться кльов [клювання], І весь улов Спливе всі пахучій (Валентин Бичко. Сійся.., 1959, 133). ♦ Набратися юхи чиєї, якої — засвоїти чиїсь манери. Школярської юхи набрався (Номис, 1864, №6097).

УХА, и, жін., діал. Юшка з риби. Її товариші-рибалки сиділи на березі довкола казана, ласуючи свіжою ранковою ухою (Олесь Гончар, I, 1954, 509).

Фразеологічний словник української мови

уми́тися ю́шкою. Залитися кров’ю від сильного удару. — Як дам тобі стусана, то й юшкою вмиєшся,— сказав Мина (І. Нечуй-Левицький); Ярош, не довго думаючи, затопив своєму приятелеві просто в пику. Той умився юшкою (С. Воскрекасенко).

Словник синонімів Полюги

(рідка страва, так зване перше) суп, розм. зупа, діал. поливка, (з риби) уха, (з пшона) куліш, (зовсім рідка, малокалорійна) бурда, похльопка, баланда.

Ілюстрації

Див. також

Рецепт приготування ухи з покроковими фотографіями

Різновиди ухи

Цікаві факти

Походження слова

Впродовж більше двох з половиною століть словом «юшка» позначаються супи або відвари з свіжої риби. Але був час, коли це слово тлумачилося ширше. І ним позначали суп - не тільки рибний, але і м'ясний, гороховий і навіть солодкий. Так в історичному документі - «Розписі царських страв» значиться таке блюдо: «юшка солодка з цукром». Цікаво, що в старих словниках (наприклад, в «Лексиконі» Полікарпова, 1704 р.) слова «юшка», «підливка» були синонімами.

В. Похльобкін пов'язує походження слова «юшка» із словами «вухо » і «вушне», припускаючи, що бульйон або м'ясний відвар колись називали юшкою (ухою) з тієї причини, що для відвару використовували обрізання голови і в першу чергу вуха. Ймовірно, юшка - одне з найстародавніших рідких блюд. На Русі готували юшку трьох видів: білу (з цибулею), жовту (з шафраном) і чорну (з корицею, гвоздикою, перцем). На бенкетах подавали декілька видів юшки, а «між юшок пироги». Традиція подавати пиріжки до бульйонів збереглася і понині. Проте асортимент їх значно зменшився.

Рекорд України з приготування ухи

У рамках святкування Дня міста і Всеукраїнських козацьких ігор "Запорізька слава" у Запоріжжі був встановлений рекорд України з приготування ухи. "В одному казані було приготовлено 1007 літрів або 3000 порцій козацької юшки або щерби. Ідея приготувати найбільший обсяг традиційної козацької щерби належить Запорізькому міському голові, а втілив її підприємство "Запорізький самовар", - говорять у мерії.

Козацька юшка

Для приготування рибної юшки козаки спочатку брали мілку рибу (йоржів, окунів тощо), а також рибні відходи. Все те клали в казан, заливали холодною водою і варили протягом 20-30 хвилин. Затим проціджували і в готову рибну юшку кидали зелень — цибулю, петрушку та ще солили. 15-20 хвилин варили, знімали піну, потім кидали шматки більшої риби (коропа, линя) і варили до готовності. Мілку рибу не чистили, аби юшка була густішою.

Таку юшку називають козацькою, вона найпростіша в приготуванні, і нині рибалки найперше готують козацьку юшку.