Юха

Юха́, юхи́, ж. 1) Супъ, уха, вообще жижица въ вареной пищѣ. Вх. Уг. 278. Юхи підсип, коли єсть. Ном. № 13363. З дешевої риби і юха дешева. Ном. № 10535. Чаще въ этомъ знач. употребляется ум. юшка. (См.). Набра́тися чиєї юхи́. Усвоить чьи манеры, обычаи, духъ. Школярської юхи набрався. Ном. № 6096. 2) Кровь (презрительно). Желех. Собача юха, употр. какъ бранное слово. Як поп’ється, то йому не кажи ні злого ні доброго, така собача юха. ЗОЮР. І. 152.

Сучасні словники

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

рідка страва укр. кухні, на кшталт розсолу, супу; м'ясний чи рибний відвар, служить основою для більшості рідких страв; ю. також називають овочеві, бобові або заправлені крупою супи з картоплею, локшиною чи галушками.

Словник української мови

ЮХА, и, жін., діал. Юшка (у 1 знач.)- Клавки немає: гайнула в луг по воду для юхи, над якою ворожать Килина й троє дівчат (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 115); Скінчиться кльов [клювання], І весь улов Спливе всі пахучій (Валентин Бичко. Сійся.., 1959, 133). ♦ Набратися юхи чиєї, якої — засвоїти чиїсь манери. Школярської юхи набрався (Номис, 1864, №6097).

УХА, и, жін., діал. Юшка з риби. Її товариші-рибалки сиділи на березі довкола казана, ласуючи свіжою ранковою ухою (Олесь Гончар, I, 1954, 509).

Фразеологічний словник української мови

уми́тися ю́шкою. Залитися кров’ю від сильного удару. — Як дам тобі стусана, то й юшкою вмиєшся,— сказав Мина (І. Нечуй-Левицький); Ярош, не довго думаючи, затопив своєму приятелеві просто в пику. Той умився юшкою (С. Воскрекасенко).

Словник синонімів Полюги

(рідка страва, так зване перше) суп, розм. зупа, діал. поливка, (з риби) уха, (з пшона) куліш, (зовсім рідка, малокалорійна) бурда, похльопка, баланда.

Ілюстрації