Юха

Юха́, юхи́, ж. 1) Супъ, уха, вообще жижица въ вареной пищѣ. Вх. Уг. 278. Юхи підсип, коли єсть. Ном. № 13363. З дешевої риби і юха дешева. Ном. № 10535. Чаще въ этомъ знач. употребляется ум. юшка. (См.). Набра́тися чиєї юхи́. Усвоить чьи манеры, обычаи, духъ. Школярської юхи набрався. Ном. № 6096. 2) Кровь (презрительно). Желех. Собача юха, употр. какъ бранное слово. Як поп’ється, то йому не кажи ні злого ні доброго, така собача юха. ЗОЮР. І. 152.

Сучасні словники

Словник української мови

ЮХА, и, жін., діал. Юшка (у 1 знач.)- Клавки немає: гайнула в луг по воду для юхи, над якою ворожать Килина й троє дівчат (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 115); Скінчиться кльов [клювання], І весь улов Спливе всі пахучій (Валентин Бичко. Сійся.., 1959, 133). ♦ Набратися юхи чиєї, якої — засвоїти чиїсь манери. Школярської юхи набрався (Номис, 1864, №6097).

УХА, и, жін., діал. Юшка з риби. Її товариші-рибалки сиділи на березі довкола казана, ласуючи свіжою ранковою ухою (Олесь Гончар, I, 1954, 509).

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

рідка страва укр. кухні, на кшталт розсолу, супу; м'ясний чи рибний відвар, служить основою для більшості рідких страв; ю. також називають овочеві, бобові або заправлені крупою супи з картоплею, локшиною чи галушками.

Ілюстрації