Деревій

Деревій, -вію, м. Раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. Мил. 35. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. См. Бождеревок.

Сучасні словники

Дереві́й звича́йний (Achillea millefolium) — волосистоопушена трав'яниста рослина з кореневищем, родини Айстрових (Asteraceae).(Український тлумачний словник).

ДЕРЕВІЙ, ю, чол. Трав'яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих. Жарко дихає материнка, п'яним духом дише деревій (Степан Васильченко, I, 1959, 330); Де-не-де біліє деревій, жовтіє безсмертник, пахнуть, сохнучи від спеки, васильки, ще не зчесані металом (Олесь Гончар, I, 1954, 50).(Український словник).

Деревій – трав’яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітних (Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.)/ Уклад. і голов. Ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.)

Деревій- Explanatory (Uk-Uk) -ю, ч. Трав'яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих.

Характеристика

Інші назви: деревій лікарський, тисячолисник, кривавник, живуча трава, дерева, гулявіца, поріз-трава, Ахалая, солдатська трава, деревій звичайний, Зеленець, серпій та ін.

Це один з видів роду деревій, родини складноцвітих (айстрових). Всього видів налічується близько 100: деревій таволговий, мускусний, благородний, повстяний та ін.З лікувальною метою використовується деревій лікарський (звичайний, Achillea millefolium), менше – деревій благородний, інші види також мають лікарськими властивостями, але в меншій мірі.

Трава деревій – багаторічна трав’яниста рослина з прямим, ребристим, нерозгалуженим, редковолосістие стеблом. Листя по черзі розташовані, короткочерешкові, що складаються з загострених листочків. На верхівці стебла розташовані густі щитковидні суцвіття, які складається з дрібних квіткових кошиків. Корзинки (квітки) володіють специфічним, сильно гострим ароматом.

Поширення

Трапляється на Західному Поліссі на вологих луках, по чагарниках, біля берегів річок і озер. Деревій рослина не вибаглива, росте в змішаних лісах, на галявинах, в лісосіках, по лугах і т. п. Росте на полях, луках, лісових галявинах, біля узлісь, на схилах, біля чагарників та шляхів. Поширений у лісовій, лісостеповій, степовій зонах європейської частини України, Росії на Кавказі, в багатьох районах Західного та Східного Сибіру, Далекого Сходу, Середньої Азії.

Застосування

Деревій застосовується в медицині як кровоспинний засіб, при внутрішніх і зовнішніх кровотечах, хворобах шлунково-кишкового тракту, при запальних процесах в матці, а також як протівоконвульсівное, потогінний, апетитний, як такий що що усуває порушення обміну речовин засіб. У листі і квіткових кошиках деревію міститься багато ефірної олії, вітамін К, дубильні речовини, каротин, вітамін С і фітонциди.

Деревій лікарський користується великою популярністю в традиційній і народній медицині, використовується він для лікування багатьох хвороб. Застосовують деревій при туберкульозі легень, виразках і катарах шлунка, нирковокам’яній хворобі, малярії, проносі, геморої, жіночих хворобах, при нічному нетриманні сечі, хворобах печінки, недокрів’ї та головних болях, при простуді, нервових захворюваннях і гіпертонії у вигляді настоїв, відварів, соку.

Сік деревію застосовують як кровоспинний засіб при зовнішніх ранах, а також внутрішніх кровотечах: носових, легеневих, маткових, шлунково-кишкових, а також при анемії, як лактогенное засіб, застережливий утворення каменів в нирках і печінці та ін Заготовлюють його в липні – серпні з трави під час цвітіння. Вживають всередину від 1-4 чайн. л. до 1/3 склянки, 3 рази на день до їжі. Свіжовидавлений сік, змішаний з медом, по 3 чайні ложечки на день п’ють для збудження апетиту і поліпшення обміну речовин, а також при хворобах печінки.

Настій деревію (всередину): 2 чайні ложки подрібненої трави заливають 1 склянкою окропу, настоюють 1 годину, випити протягом дня за кілька прийомів. Особливо корисно пити такий чай при маткових кровотечах та інших, та перерахованих вище хворобах.

Ілюстрації

Це цікаво знати

За давньогрецькою легендою ця рослина має назву Ахіллея (Achillea), на честь Ахілла, який, використовував його для лікування ран.

Сировина

Заготовляють траву, листки і квітки деревію у період його цвітіння (в червні—жовтні). При збиранні рослину зрізують приблизно наполовину, листки обривають тільки добре розвинені, в квітках використовують лише кошики. Сушать у теплому добре провітрюваному приміщенні або на горищі (під залізним дахом). Зберігають у фанерних ящиках, обкладених папером. Рослина заготовлюється і відпускається аптеками.

Хімічний склад

Основною діючою речовиною деревію звичайного є ефірна олія (0,5—0,8 %), яка міститься майже в усіх частинах рослини. До складу ефірної олії входить хамазулен — провідна біологічно активна речовина. Крім того, в ній знаходиться ці- неол (8—10%), спирт (20%), естерові сполуки (11—13%), каріофілен, сугенол та фурфурол, аскорбінова кислота, філохінон, фітонциди. У деяких видах рослини виявлено азулен (близько 10%).

Деревій звичайний має також дубильні речовини: інулін, смолисті та слизисті сполуки, органічні кислоти, аспарагін, елементи ціановодневих сполук, мінеральні солі, гіркий глікозид ахілеїн, що гідролізується до глюкози, ахілеїтину та амонію. Із суцвіть рослини виділені сесквітерпенові лактони матрицин, мілефолід, балханолід, балханолід-ацетат і флавоноїд лютеолін-7- глікозид.

Див. також

Звуки - ґелготання гусей

Інтернет ресурси

Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови