Дякувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:41, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дякува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть дьячкомъ. При понірській церкві щось довго і дякував. О. 1861. X. 30.
Дякувати, -вую, -єш, гл. Благодарить. Дякує красно. АД. І. 16. Дякую тобі, мати, да що ти породила, тілько не дякую, що не оженила. Чуб. Чого сидиш, Марусенько, чом не дякуєш батеньку? Мет. 225. Ой не дякуй мені, брате. К. Досв. 84. Дякувати Господові. Благодаря Бога.
