Ґрунт

Ґрунт и грунт, -ту, м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ном. № 14064. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Рудч. Ск. II. 154. Грунта, великі маєтки збуває. АД. І. 95. Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. К. ЧР. 198. 2) Почва. Там добрий ґрунт усе як з води йде. 3) Основа, основаніе. Земля не може рушити з грунту свого. Чуб. І. 69. Слово вітер, а письмо грунт. Ном. № 10664. Ум. Ґрунтик, грунтик.

Ґава, -ви, ж. 1) Ворона. Драг. 272. Як ґава до Юр’я у житі сховається, буде добре жито. Мнж. 157. 2) об. Зѣвака, ротозѣй. Ґави ловити. Ротозѣйничать. Він ґав ловив та витрішки продавав. Котл.

Ґава, -ви, ж. 1) Ворона. Аф. 352. Ґави ловити. Ротозѣйничать, зѣвать. Гав ловив та витрішки продавав. Ном. № 10926. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежутокъ межъ двухъ зубьевъ пилы. НВолын. у.

Див. також:

Ґавеня

Ґавити

Ґавеґа

Ґав’ячий

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
- 2.1 Це цікаво знати!
- 2.2 Рекомендовані джерела
3 Інтернет ресурси

Сучасні словники

Ґава, и, жін.

1. Те саме, що ворона 1. Знайшовсь Осел - мастак — Його й найняв [хазяїн] левади доглядати, Проклятих горобців та ґав ганяти (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 106); Ворона, або, як її ще називають, — ґава.. дуже хитрий і обережний шкідник (Корисні птахи України.., 1950, 75); * У порівняннях. Нарядилася, як пава, а кричить, як ґава (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 180).

♦ [Мов] ґаву ковтнути — бути мовчазним. — Бач, який він гарний! — додала [Наталія Миколаївна] уголос, кинувши очима на Довбню. — Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний, III, 1954, 216); Ґав (ґави) ловити — нічого не робити; пропускати яку-небудь нагоду; бути неуважним, неспритним. — Вона [дочка] в тебе увесь день божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок, І, 1955, 16); — От і купив, от тобі й нива! — думав Роман.. — І це я з моїм розумом ловив ґави, коли.. ціпов'яз з зубів видер мені ниву!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); Усім: і екскурсантам, і простим людям — рекомендується ґав не ловити (Остап Вишня, I, 1956, 159); Піймати (впіймати) ґаву — пропустити що-небудь через неуважність, неспритність. [Андрій:] Як же це ти таку гаву упіймав, що не забрав з якономії [економії] своїх грошей? (Марко Кропивницький, III, 1959, 150); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м'яч покотився до другого гурту (Петро Панч, Іду, 1946, 122).

2. перен., зневажл. Неуважна, нерозторопна людина; роззява. [Аделя:] Ну, не впущу я цього студента, як та ґава Наталка (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 503).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 8.

Гава ж. новорос. карга, ворона. Гаведь ж. арх. бранно, неуч, разиня; гадость. Гаваниться пск. нежиться. Гаврать, гаврить что, кур. пачкать стряпая, делать кой–как. || Костр–буй. прясть? вероятно копаться кой–как за прялкою. Баба сгаврала щи. Муку погаврала, пирогов не напекла, —ся, пачкаться. || Гава и галка черноморск. рыба Mugil chelo (auratis), головль.

(Словарь Даля)

Фразеологізми:

ҐРУНТ

вибива́ти / ви́бити ґрунт з-під ніг чиїх, у кого. Позбавляти кого-небудь упевненості, підтримки, опори в чому-небудь. Черговий по станції, дідок з пишними сивими вусами, пильно і підозріло глянув на Миколу .. — Що, відпустку дали? Він (Микола) міг би обійтись і без пояснень, але перше ж пряме запитання чергового якось одразу вибило ґрунт з-під його ніг (Д. Ткач).

втрача́ти / втра́тити ґрунт під нога́ми. Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, бути позбавленим того, на чому тримається суспільне чи службове становище, світогляд і т. ін. Усі перевертні (пани) почували своє велике горе, що вони вже втратили усі.. “рухомі й лежачі добра” та маєтності на Україні, може й навіки, втратили народний ґрунт під ногами (І. Нечуй-Левицький).

готува́ти (підготовля́ти) / підготува́ти (підгото́вити) ґрунт для кого—чого, до чого. Створювати необхідні умови для когось, чогось, для здійснення чого-небудь. Данило обережно готував ґрунт до переговорів (А. Хижняк); Підготували ґрунт для майбутніх досліджень (З журналу).

ґрунт (земля́) хита́ється (повзе́, су́неться і т. ін.) під нога́ми у кого, чиїми. Чиєсь становище стає ненадійним, непевним і т. ін. Кожний зрубаний Тиховичем виноградник накладав вагу на його сумління. Не ставало певності в корисності діла, ґрунт почав хитатися під ногами в Тиховича (М. Коцюбинський). ґрунт усува́ється під ким. Барвінський чує, що під ним ґрунт усувається, і збирає собі яку-небудь партію, хоч би клерикальну (М. Коцюбинський). ґрунт попо́вз з-під ніг у кого. Ласій побачив, як ґрунт поповз у нього з-під ніг, відчув, що втрачає точку опори. І почуття його не обдурило. Андрія Оболонського обрали головою (Ю. Збанацький).

зондува́ти / прозондува́ти ґрунт. Попередньо розвідувати, з’ясовувати що-небудь. Він почав зондувати ґрунт, щоб пробратися до Києва (П. Колесник); І все ж, Катричу почало здаватися, що їхні стосунки вийшли за межі дружби й вступили в ту фазу, коли можна прозондувати ґрунт (В. Попов).

ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський); Хоч навчаються у вузах і мають під ногами твердий ґрунт, упевненості в завтрашньому дні (молоді люди) здебільшого не мають (З газети).

ма́ти під собо́ю ґрунт. Бути зумовленим, виправданим чим-небудь; пояснюватися чимсь. Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт (А. Хижняк); (Джаліл:) Якщо скосити люцерну, то сарана сяде на бавовник… Розпорядження директора не має під собою ґрунту (Л. Первомайський).

на ґру́нті якому, чого. Будучи пов’язаним із чимось; на якійсь основі. Немало легенд і переказів виникло в атмосфері життя кожного народу, на конкретному місцевому суспільно-історичному ґрунті (Легенди..); Серед населення Бойківщини жили дещо адаптовані на місцевому ґрунті загальноукраїнські пісні про Байду, “Ой Морозе, Морозенку”, “Засвистали козаченьки” та ін. (Бойківщина); Цілий ряд віршів-пісень Платона Воронька виріс безпосередньо на ґрунті народної пісні (М. Рильський); Що в них могло бути спільного .. На якому ґрунті вони подружились? (А. Дімаров).

прощу́пати (прома́цати) ґрунт. З’ясувати, перевірити, вивідати що-небудь; дізнатися про щось. Бронко зразу зміркував, що через цю дівчину можна було б прощупати ґрунт на фабриці Гольдштрома (Ірина Вільде); Мамій вирішив ретельно промацати ґрунт щодо можливості одруження з Тетяною (С. Добровольський).

пуска́ти / пусти́ти ґрунт з-під ніг, рідко. Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, позбуватися того, на чому тримається становище, світогляд і т. ін. Промінь згас над рідним краєм; А ми, скільки кожен зміг, У провалля себе пхаєм. Ґрунт пускаємо з-під ніг (П. Грабовський).

(Фразеологічний словник української мови)