Павидло

Пави́дло, -ла, сРодъ густого варенья изъ растертыхъ ягодъ или яблокъ.

Сучасні словники

Пови́дло — продукт уварення подрібнених до пюреподібного стану плодів і ягід з додаванням в кінці варіння цукру-піску[1]. Для приготування повидла використовують зрілі і перезрілі плоди, видаливши попередньо загнивші чи пошкоджені частини. Підготовлену сировину уварюють на слабкому вогні без додавання цукру. Цукор додають в кінці варіння, так як рідке пюре випарюється швидше. При цьому скорочується термін варіння, а повидло виходить світліше і краще за смаком і ароматом.[1]. Щоб повидло не пригоріло, масу помішують безперервно. Повидло готове, коли при помішуванні лопатка починає залишати за собою незникаючу відразу боріздку.[1]. Гаряче повидло розфасовують в сухі чисті банки, відразу закупорюють і охолоджують. Інколи додають різноманітні прянощі — корицю, гвоздику та ін.