Лебідка

Лебідка, -ки, ж. Лебедка. Ум. Лебідонька, лебедочка, лебідочка. Ой крикнула лебідонька із за хвилі виринаючи. Нп. По бережку ходила, лебідочку ловила. Чуб. V. 216. Съ лебідкою въ поэзіи сравнивается женщина. Ой вийду я за ворота, гуляю, гуляю, як білая лебедочка по тихім Дунаю. Чуб. III. 166. Это слово какъ ласкательное прилагается къ женщинѣ: Ой матінколебідочко! Чуб. V. 833. Марусенько моя, лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепеличко! приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю. Кв. І. 37.