Цвях
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:13, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Цвях, -ха, м. Гвоздь. Під’їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. К. ЧР. 5. Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. Чуб. ІІІ. 349. Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. Лукаш. 82. Ум. Цвяшок.
