Розбійник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:37, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Розбійник, -ка, м. Разбойникъ. Хотів у розбійника та ще й кий однять. Ном. № 4794. Ум. Розбійничок, розбійниче́нько. Чуб. V. 738.