Жених

Жених, -ха, м. Молодой человѣкъ, ухаживающій за дѣвушкой и пользующійся ея взаимностью; это названіе имѣетъ мѣсто только до формальнаго сватовства, послѣ котораго онъ называется уже молодим. Жалуй мене, подружечко; жених покидає. Не журися, подружечко, рута зелененька, сей покине, другий буде, ще й од сього кращий. Мил. 81. А я тобі, подружечко, жениха дарую. Брешеш, брешеш, подружечко, як ти подаруєш, що ти його вірно любиш і з ним помандруєш. Мил. 79. Мій первий женише! Мил. 68. А дівчина листи пише: приїдь, приїдь, мій женише. Чуб. ІІІ. 466. Ум. Женишенько, женишок. Стривай, мати, погуляю: женишки настигли. Чуб. V. 10. Ой то мені женишенько, що три годи ходить. Мил. 72. Ув. Женишище.

Сучасні словники

Жених - чоловік, що вступає в шлюб; той, у кого є наречена; майбутній чоловік.

Ілюстрації

11.jpg

6076.jpg

Див. також

http://slovopedia.org.ua/30/53407/25986.html http://slovopedia.org.ua/41/53398/264660.html http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85 http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=92617