Світ

Світ, -ту, м. 1) Свѣтъ, разсвѣтъ. Коли ж так перед світом аж Важко гарчить. Рудч. Ск. І. 151. Ой без милого соловейка і світ не світає. Мет. 5. Поки світсонця дівкою не буду. Мет. 259. Світ-зоря. Разсвѣтъ. Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світзоря. Чуб. V. 535. На світ займатися. Свѣтать. На світ благословлятися. Разсвѣтать. Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. Греб. 386. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. Хто ж в світі знає, що Бог гадає. Ном. Ще я хочу на світі пожити. Мет. 95. Над нашого козаченька і в світі немає. Мет. 20. Се не близький світ. Туда далеко. Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. Мир. ХРВ. 8. Світ за очі, за очима. Куда глаза глядять. Пішов змандрував, бідолаха, світ за очі, тільки й бачили. Полт. у. Іду світ за очі. Рудч. Ск. II. 16. — зав’язати. Лишить свободы, стѣснить. Світу запобігти. Получить помощь. Ном. № 4485. Світом ся блукати. Бродить по міру. А не пущу тя більше світом ся блукати. Федьк. 1. 34. Світ мені піднявся. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. Від світа дурень. Всесвѣтный дуракъ. Піти у світи, — світами. Пойти бродить по свѣту. Ном. № 11042. Я йду в світи. Рудч. Ск. І. 9. Взяла його на плечі і понесла світами. Гн. II. 66. У світах. Не дома, въ мірѣ. Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. Чуб. V. 5. Яким світом? Какимь образомъ? Малам трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? Гн. II. 127. Ум. Світо́н, світочок, світонько. Ой уставайже, мій миленький, ой вже на дворі світок біленький. Чуб. V. 46. Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. Чуб. V. 543. Ні в світочку. Никогда. Щоб там посвариться з ким. як другі, то ні в світочку. МВ. І. 150. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Мет. 65. Ой горенько мені на світоньку. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).