Місяць

Місяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Ізза хмари, зза байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Мет. 81. Ой місяцюмісяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Ном. № 596. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? Г. Барв. 205. 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. К. Іов. 15. Що-місяця. Ежемѣсячно. Московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 36. Ум. Місяченько, місячно, місячок. Вх. Уг. 252. Ой місяцюмісяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна. Чуб. V. 53.

Сучасні словники

Мі́сяць — єдиний природний супутник планети Земля. Це другий за яскравістю об'єкт на земному небосхилі після Сонця і п'ятий за величиною природний супутник планет Сонячної системи. Також є першим і єдиним позаземним об'єктом природного походження, на якому побувала людина. Середня відстань між центрами Землі і Місяця — 384 467 км.

МІСЯЦЬ – Академічний тлумачний словник української мови

МІСЯЦЬ, я, чол.

1. Найближче до Землі небесне тіло, супутник Землі, що світить відображеним сонячним світлом. Тихо спускається нічка осіння, — Година сумна; Місяць холоднеє кида проміння; Здалека луна (Леся Українка, I, 1951, 27); 4 жовтня 1957 року — день народження першого крихітного штучного Місяця — назавжди увійде в історію науки (Наука і життя, 1, 1958, 4); * У порівняннях. Через Прут перекинувся срібний, як місяць, шлях у таємничі плавні, завиті сріблястим серпанком імли (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 213). Молодий (щербатий) місяць — фаза Місяця, коли з Землі видно лише частину його освітленого Сонцем диска. І блисне ріжок молодого місяця.., задзвонить маржина дорогою калаталами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 374); Виступа Щербатий місяць з-за могили (Тарас Шевченко, I, 1963, 364); Повний місяць; Місяць уповні — фаза Місяця, коли з Землі видно весь його освітлений Сонцем диск. Повний Місяць буває на півдні опівночі (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 24); Мати вербу тую [свячену] варять, а воду зливають у ночви і при повному місяці купають малу Вустю (Юрій Яновський, II, 1958, 1ЯЗ); Єдине віконце в сінях.. ледве пропускало тьмяне світло місяця вповні, що ліниво виповзав з-за далекого обрію (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 25); * У порівняннях. Пласке кругле обличчя її [Шаукен], наче місяць уповні, подекуди подзьобане віспою, сяяло урочистим і переможним самовдоволенням (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 62). ▲ Фази Місяця — видимі з Землі різні форми Місяця, що залежать від його освітлення Сонцем. ♦ На місяць брехати — без причини гавкати (про собак). Надворі гавкнув пес, і всі примовкли, підвели голови на завішені вікна. Але собака, видно, брехнув на місяць і замовк (Михайло Стельмах, II, 1962, 110); На місяць вити — нудьгувати без діла. Цілий день на місяць вила [Орися] з нудьги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 9).

2. Супутник будь-якої планети. Навколо Землі обертається її супутник — Місяць.. У деяких планет є кілька супутників — їх місяців (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 6).

3. Проміжок часу, протягом якого це небесне тіло обертається навколо Землі (від 28 до 31 доби); // Проміжки часу (від 28 до 31 доби), на які поділяють рік у сучасному календарі, не узгоджені з фазами цього небесного тіла. Директор поклав їм [вербівцям] плату по три карбованці на місяць на панських харчах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 200); Це було в Харкові, в Дзержинськім райкомі комсомолу, в золотім місяці вересні (Олесь Гончар, IV, 1960, 37); Сценарій «Аероград» я написав у Москві за два з половиною місяці (Олександр Довженко, I, 1958, 26).

Ілюстрації

Див. також

Додаткові відомості: