Кагат
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:32, 25 квітня 2013; Pavlin1-11 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Кагат, -ту, м. Куча. Кагат кавунів, кагат соли. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. То-же о рыбѣ: куча рыбы, особымъ образомъ сложенной и прикрытой камышемъ (на Дону).
Сучасні словники
Кагат- -у, ч., с. г. Купа городини (картоплі, буряків і т. ін.), відповідно укладена й покрита соломою, землею тощо для тривалого зберігання. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 67.)
Приклади
Дівчата копали, обрізували гичку і складали чистий буряк в кагати (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 107); Картоплю-біляну 3 воза несем у кагати, — Аж до відлиг до весняних Буде вона зимувати (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 42).
Зображення
(Паламаренко Катерина)