Лагідний
Лагідний, -а, -е. Кроткій, мягкій, тихій, нѣжный. Щастя, що Господь йому послав за його добру лагідну вдачу. Г. Барв. 148. Ум. Лагідненький.
Сучасні словники:
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 431.:
- 1. Спокійний, сумирний, тихий. Меланя характеру була лагідного, ніколи в гнів не впадала (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 40); // Ніжний, ласкавий. Себе я чую сильним і свобідним.. Таким веселим, щирим і лагідним, Яким я був за давніх, давніх літ (Іван Франко, XI, 1952, 8); Така собі проста Докія Петрівна, з людьми не горда і з дітьми лагідна (Андрій Головко, II, 1957, 192); // Який виражає спокій, доброту, ласку, ніжність. Лагідні очі бідного з найбідніших чабана Дмитра загорялися тим радісним, переможним вогнем, що запалав ще в дні Великого Жовтня (Мирослав Ірчан, II, 1958, 408); Завжди усмішка лагідна цвіла їй на вустах (Володимир Сосюра, Поезії, 1950, 124); // Злагоджений, дружній (про життя, взаємини тощо). Хоч наша родина дуже бідна, проте в хаті було життя тихе, лагідне (Степан Васильченко, IV, 1960, 10); // Пройнятий доброзичливістю, приязню, ласкою. — Любий джуро! Щира дяка тій, що шле тебе до мене, але я прийти не можу на запросини лагідні (Леся Українка, I, 1951, 433); Як не готував себе Іван Юхимович до лагідної розмови, гнів почав брати верх над його волею (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 372).
2. Приємний для сприймання; нерізкий, м'який, ніжний. І всі струни озвалися співом, Лагіднішим од вітру дзвінкого (Леся Українка, I, 1951, 128); Із звисаючої лампи, ослоненої зеленою ажурною заслоною, розходилося ніжне, лагідне світло (Ольга Кобилянська, III, 1956, 193); Катерина гладила її волосся, і так заспокійливо впливали на Марію оті любовні, лагідні доторки її долонь!.. (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 387); // Якому не властиві різкі температурні коливання. Після незвичайно довгої і лагідної осені настала відразу люта, морозна зима (Іван Франко, IV, 1950, 45); Сосни шумлять під вітрами, Тихнуть у лагідну днину (Микола Нагнибіда, Зустрічі.., 1958, 67); // Несильний, невеличкий (про вітер, хвилі тощо). Немов лагідні хвилі гойдають водні лілеї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 132); До весни далеко, але вітрець лагідний лоскоче щоку (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 113); // Рівний, нестрімкий. Лагідний берег ріки.
Словник синонімів:
- ЛАГІДНИЙ(характер) сумирний, тихий, не норовистий; (голос) шовковий; (до кого) ніжний, ласкавий, доброзичливий, приязний, дружній; (клімат) м'який, не різкий; (кінь) рахманний.
Найповніший тлумачний словник української мови:
- 1. Спокійний, сумирний, тихий. || Ніжний, ласкавий. || Який виражає спокій, доброту, ласку, ніжність. || Злагоджений, дружній (про життя, взаємини тощо). || Пройнятий доброзичливістю, приязню, ласкою.
2. Приємний для сприймання; нерізкий, м'який, ніжний. || Якому не властиві різкі температурні коливання. || Несильний, невеличкий (про вітер, хвилі тощо). || Рівний, нестрімкий. Лагідний берег ріки.
Словник фразеологічних синонімів:
Лагідний
(про добру, покірну, сумирну людину) муху (мухи) зобидить не зможе (не зобидить, не зачепить); хоч до рани прикладай (приклади); хоч у вухо вбгай (бгай, клади).
– Василько щастя людям хтів зробить. Він муху – й ту зобидить би не зміг! (Кротевич, Вибране, 1959, с. 583)
Кикла Яна
Інедеркіна Наталія
