Банта
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:27, 23 квітня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Банта, -ти, ж. 1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Kolb. I. 55. Кури сплять на бантах. Подольск. г. О животныхъ: піти на банти — издохнуть. Кінь пійшов на банта, т. е. содранная съ коня шкура повѣшена на бантах. Ном. № 14023. 2) мн. банти = Вергуни. Сим. 192.
