Хуртовина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:49, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хуртовина, -ни, ж. 1) Мятель, вьюга. Александров. у. 2) Буря, ураганъ. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. АД. І. 187. Грім, блискавиця, вихор.... така піднялась хуртовина, що, Боже, твоя воля! ЗОЮР. II. 40. 3) Невзгода. Одвідай мене безрідну та бездольну в чужій стороні, при лихій хуртовині. Мет. 356. Як пришибла лиханещасна хуртовина, то тоді одреклися усі кумипобратими. КС. 1882. XII. 497.
