Абищиця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:48, 25 жовтня 2012; StudentSun (обговорення • внесок)
«Словарь української мови»
Аби́щиця, ці, ж. Пустяки, Мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. Ш. 222.
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови
-і, ж.
Дрібничка, дурниця, витребенька.
Академічний тлумачний словник
ж., розм. Річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. Це така абищиця, що не варт і казати (Словник Грінченка); Верхівнянські ліси не така вже абишиця (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 41).
