Стуга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:30, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Стуга, нар. Потуже. Да в’яжи, вража татарюго, да назад руки стуга. Грин. III. 590. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга. Мет. Ум. Стугенька.
